ВОТИЛІВСЬКА ШКОЛА: LIFE

 

Соціально - психологічна служба




                                                     Соціально – психологічна служба – це спільна                      діяльність практичного психолога та соціального педагога.  

 

 

 

 

               Ми прагнемо, щоб наша школа стала острівцем людяності і гуманізму, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники на все життя засвоїли: якщо хочеш стати щасливим, то слідуй золотому правилу - розум у голові, щирість у серці, здоров'я в тілі.

 

  Мета: сприяння розумінню дітьми і молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного громадянина України.

 

  Основним завданням служби є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально – виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров’я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості.

 

                   Для реалізації цієї мети використовуються різні види робіт:  

  • консультативна, яка полягає в допомозі людині вирішити ті проблеми, з якими приходять до психолога;  
  • психодіагностична включає виконання різних методик, тестів, опитувальників (на виявлення особових особливостей, міжособових відносин, пізнавальних процесів).
  • психокоректувальна робота направлена на подолання негативних явищ в учбовому закладі, в сім'ї, в соціальному оточенні і розвиток здібностей, формування особи учня.  
  • профілактична робота, суть якої полягає в попередженні можливих неблагополучний в психологічному і особовому розвитку учня.  

                                               Соціально-психологічна служба НВК:

  •  Здійснює психологічний супровід розвитку дитини.
  • Визначає психологічну готовність дітей до навчання в гімназії (діагностична та корекційна робота з дітьми, що виявились не готові до школи).
  • Вивчення процесу адаптації першокласників та п’ятикласників до шкільного життя.Профілактична дезадоптація.
  • Психологічний супровід розвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру, стимулювання саморозвитку та самовиховання, консультування з особистісних проблем, тематичні бесіди, навчальні заняття, тренінги, психологічна допомога в кризових ситуаціях).
  • Допомога в професійному самовизначенні старшокласників.
  • Робота з учнями старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до «дорослого життя»). Виявлення «групи ризику» (діти, що мають труднощі в навчанні, поведінці; емоційні розлади).
  • Рекомендації батькам, вчителям, учням.
  • Психологічна діагностика важковиховуваності та акцентуації характеру.
  • Розробка програм педагогічної та психологічної корекції неадекватної поведінки.
  • Профілактика правопорушень.
  • Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя.
  • Попередження суіцидної поведінки.
  • Пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу.
  • Врегулювання конфліктних ситуацій.
  • Робота з обдарованими дітьми.
  • Робота з категорійними дітьми (сиротами, напівсиротами, з малозабезпечених сімей, з багатодітних сімей, що постраждали від аварії на ЧАЕС.

                                                 Кілька корисних установок у спілкуванн:
1. Ніколи не поспішай робити категоричних висновків по першому враженню, особливо уникай негативних оцінок.
2. Пам’ятай про те, що всі люди різні, кожна людина унікальна і не повторна. У житті не варто відносити людину до якогось типу, класифікувати людей.
3. Ми часто ображаємося на людей або не задоволені ними, тому що вони не виправдовують наших очікувань, не містяться в ті рамки, які ми їм відвели. Але люди зовсім не зобов'язані бути такими, якими ми бажаємо їх уявляти.
4. Пам’ятай про те, що будь-яка людина по своїй суті має унікальну здатність до зміни.
5. Ніколи не плутай поведінку людини і її особистість. Оцінюючи вчинок людини, у жодному разі не вішай ярлик на її особистість.
6. Навчися ухвалювати будь-яку людину цілком, такою, якою вона є – з усіма її гідностями й недоліками.
7. Як говорив Дейл Карнегі, якщо прагнеш переробити людей, почни із себе – це й корисно і безпечно.

                                                     Як управляти своїми емоціями

1. Повністю позбуватися емоцій і не розумно, і неможливо. Немає емоцій поганих або гарних. На думку Жан-Жака Руссо, «усі страсті гарні, коли ми володіємо ними, і всі дурні, коли ми їм підкоряємося».
2. Джонатан Свифт сказав: «Віддаватися гніву часто – однаково, що мстити самому собі за провину іншого». Обери ці слова своїм девізом, і ти станеш набагато більш врівноваженним і оптимістичним.
3. Необхідна умова радісного настрою – гарні взаємини з людьми. І навпаки: радісне сприйняття життя – основа
симпатії й розташування до тебе інших. Дай собі установку на добре й поважне відношення до людей. Прав Шекспір: «Дарма думати, начебто різкий тон є ознака прямодушності й сили».
4. Не намагайся просто придушити в собі емоції. Подавлені почуття однаково виллються назовні тим або іншим способом, або можуть стати причиною захворювання. Краще відіграй ці емоції зовні, але без шкоди для навколишніх.
5. Якщо в тебе виникло подразнення або злість, не борися з ними, а спробуй «відокремити» їх від себе. Поспостерігай за їхнім протіканням, знайди й проаналізуй причину їх появи, і ти переконаєшся, наскільки маленька й несерйозна ця причина. Усе це сприяє вгасанню негативних емоцій.
6. У відносинах із близькими людьми часто буває потрібно відверто сказати про свої почуття, що виникли в тієї або іншій ситуації. Це набагато краще, чим фальш і закритість у спілкуванні. 

                                             

                                                         Десять правил успіху

1. Не сумуй! Той, хто сумує, сумує приречений на невдачі.
2. Не бійся! Боягуз приречений на поразку.
3. Трудися! Іншого шляху до успіху немає.
4. Думай! Думай до вчинки, думай, зробивши вчинок, і навчишся не робити помилок.
5. Не бреши! І ти будеш мати друзів. Не обманюй себе й Пам’ятай про психологічний захист.
6. Навчися дивитися на себе й свої вчинки як би з боку, очами інших і ти багато чого зрозумієш.
7. Залишайся завжди й у всім самим собою, іди своїм шляхом. У цьому випадку ти відбудешся як особистість і досягнеш бажаного результату. А якщо ні, то ти завжди будеш попутником і прийдеш до того, чого прагнуть інші, а не ти сам.
8. Уникай злих людей, тому що зло заразливо.
9. Будь вдячний батькам, бабусям, дідусям, людям, що зробили тобі добро.
10. Невдячність – тяжкий гріх. Слухай старших, і ти уникнеш багатьох лих.

               Деякі корисні поради вчителям для ефективнішої роботи учнів на уроках 

       

       Умови оточення, які наділяють людину свободою вибору, дозволяють їй почуватися самодостатньою, внаслідок чого формується внутрішня мотивація. Відповідно до теорії компетентності, важливою потребою є прагнення майстерності. Чим більше навчальне завдання дозволяє дитині почуватися компетентною та ефективною, тим вищою в неї буде внутрішня мотивація до певного виду діяльності. Важливе місце в цьому питанні належить характеру навчальної діяльності.

       Розпочинайте урок посмішкою

       Кожен з нас по різному починає свій урок. Хтось має звичку запізнитися, хтось економить час кидає учням «Добридень. Не вставайте. Розпочнемо урок», хтось вітається традиційно «Здравствуйте, діти. Сідайте будь ласка». Дуже часто, вчитель поєднує вітання з невербальними засобами, вражаючими увагу, готовність до контакту. Початок уроку – це той самий час, коли закладається темп, настрій, тон спілкування. Тому досить важливо правильно розпочати урок. Вирази «добридень» або «доброго ранку» несуть в собі позитивний настрій та добрий настрой. Але ніколи не вітайтеся з класом, відкриваючи журнал, записуючи число на дошці, тощо. Само по собі таке вітання нічого не значить, і ніяк не вплине ні на вас ні на учнів.
       Тому, заходячи до класу привітайте всіх присутніх посмішкою, зупиніться перед дошкою, витримайте паузу (стільки, скільки буде потрібно, але ні у якому разі не робить, замість привітання, з самого початку уроку ніяких зауважень) та щиро привітайтесь: «Доброго ранку. Я рада всіх вас бачити».
        Використовуючи цей прийом ви дуже швидко помітите, що без такого початку хороший урок важко розпочати.

       Змінити «Ти – повідомлення» на «Я-повідомлення»


       Майже всі повідомлення що ми адресуємо дитині під час уроку містять у собі слово «ти»: «Ти повинен…», «Ти не вмієш». Але у таких випадках вже само слово «Ти» впливає на дитину, як звинувачення, примушення та примушує її прийняти захисну позицію. Інша справа «Я-повідомлення». Воно показує наше ставлення та почуття не до самої дитини, а до поведінки. Наприклад: «Я не можу проводити урок якщо в класі так шумно», «Мені не подобається коли запізнюються». На перший погляд різниця між «Я-повідомленням» та «Ти-повідомленням» незначна. Однак реакція дитини дуже різна: у першому випадку учень відгороджується, огризається, у другому ж дитина має можливість довідатися про нас дорослих. Якщо ми відкриті у виявлені своїх почуттів і діти стають більш щирими у виявленні своїх. А також ми даємо можливість дітям самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.
       Якщо коротко, то «Я-повідомлення» охоплює три моменти: поводження дитини, (констатація вчинку дитини) почуття дорослого, (констатація ваших переживань) наслідки поводження дитини для дорослих (констатація наслідків поводження дитини). Наприклад: замість « Мені не подобається, що ти такий нечепурний» використовуйте свої пропозиції «Мені не подобається коли брудними руками беруть книгу».
        Навчитися користуватися цим методом важко, але якщо ви попрацюєте над собою і будете наполегливо йти в цьому напрямку, вас чекає успіх та радість теплих відносин з дітьми.



        Не навішувати ярликів

        Дуже часто , не стримуючи емоції, ми починаємо говорити хто є хто. Ми навішуємо ярлики на дітей і тим самим заганяємо їх у жорстокі рамки, закріплюємо за ними и ці риси. «Він неуважний», «Вона двієчниця», «Він безглуздий» ці вирази створюють дитяче уявлення про себе та свої здібності. Дуже часто ярлики стають зручною відмовкою та впливають на поведінку учня. Тому, знаючи цей секрет ви можете використовувати його у своїх цілях: частіше застосовуйте у спілкуванні з дітьми «позитивні» ярлики (розумний, добрий, щирий та інші). Це допоможе вам та дітям досягти успіху.


        Опиратися на позитивне!

        Часто ми буваємо принципові та не терпимо недоліків. Але ж, зосереджуючись на них ми тим самим виховуємо брехунів та грубіянів. Дитина сприймає будь-які прямі звинувачення та осудливі слова як несправедливе ставлення, або зовсім не приймає цього. Тому, якщо ми змінімо такий стиль поведінки на похвалу, добрий погляд, підтримку, то вже через тиждень помітимо, що наші діти слали добріше, слухняніше, веселіше. Необхідно знаходити найменший привід для заохочення. Не обов’язково казати кожній дитині, що вона талановита, успішна, розумна. Просто спробуйте вчасно вказувати дитині на те, що в неї добре виходить, похвалить за старання. Це досить ефективний спосіб виховного впливу. Якщо ми прагнемо виховувати успішну, впевнену, самостійну людину то повинні постійно підтримувати та мотивувати дитину до успіху. А якщо ж будемо вишукувати в її вчинках тільки недоліки, то в неї може зникнути будь-яке бажання що-небудь робити або ж вона займе оборонну позицію. У вихованні опора на позитивне, добре слово, похвала - і… діти обов’язково стануть краще!

         Активно слухати


         Спілкування дорослого і дитини завжди було найважливішою частиною виховання. Досить часто труднощі в навчанні бувають заховані у сфері її почуттів . Тому якщо учень бажає поспілкуватися з вами окремо, приділить йому декілька хвилин. Можливо саме тоді ви дізнаєтесь про його самі глибокі та важливі переживання. При цьому дуже важливо відмовитися від прямого осуду і повернути дитині так ж відкриті почуття. У активному слуханні виявляється чудова закономірність: якщо дитяча радість кимось розділяється, то вона подвоюється, а горе зменшується вдвічі. Врешті решт, якщо ми вимагаємо під час уроку уваги та поваги до себе, то давайте спробуємо бути уважними до учнів! Та пам’ятайте, що «важкі діти – це ті, у яких немає щиросердного контакту з дорослими».

          Залишати дитині право на помилку

        Помилятися – означає пізнавати життя.

    Пам’ятайте про це під час уроків. Прослідкуйте за тим, як ви реагуєте на неправильну відповідь? Чи часто ви використовуєте слово «невірно», «неправильно»? Ці слова повинні зовсім зникнути під час дитячих відповідей. Є багато можливостей сказати про помилку іншими словами: «А якщо ще поміркувати…», «Чому ти так думаєш?», «А ще є думки?», «Хто вважає інакше?». Цим самим ви не як не признаєте невдачу відповідача але надаєте можливість класу шукати правильну відповідь. Таким чином вчитель перетворює уявлення дітей про помилку на нормальне і корисне явище. Якщо ви навчитесь використовувати цей прийом то дуже скоро помітите, як змінюються ваші учні! Значно підвищиться активність класу на уроці і навіть дуже сором’язливі та скромні діти будуть самі виказувати бажання висловити свою думку

        Оцінюйте під час уроку

        Саме під час уроку, а не наприкінці. І ви відразу помітите різницю. Зовсім не важко по ходу уроку коментувати хто на скільки працює, це дає можливість кожному учню вплинути на кінцевий результат. Цей прийом підтримує активність, уважність, старанність дітей під час усього уроку. Спробуйте, і ви побачити наскільки більше матеріалу ви зможете опрацювати!


        Відповідь з місця

       Дайте можливість відповідати учням не підіймаючись. Це допомагає, особливо сором’язливим дітям, не розгубитися і більш чітко висловити свою думку. Цей прийом можна широко використовувати під час опрацювання нової теми. Він знижує страх помилки , підіймає рівень активності учнів на уроці, економить час.

       Не роздавайте обіцянок

       Буває так, що для зручності ми беремо щоденник з наміром зробити зауваження за поведінку, байдужість тощо. Але з добрих намірів ми все ж таки даємо можливість учню вплинути на ситуацію. Це правильна тактика, вона стимулює та мотивує дитину, дає їй відчути відповідальність. Але цей прийом слід використовувати досить обережно і не давати пустих обіцянок. Наприклад: якщо ви сказали учню, що щоденник буде пустим до першого зауваження… то це повинно так і бути, інакше цей метод дуже швидко втратить вплив


       Звертайтеся до учнів на ім’я


       Характер звертання демонструє бажання розпочати спілкування. Саме у звертанні можна побачити індивідуальний стиль вчителя. У виборі звертання, у інтонації передається настрій вчителя, його відношення до учнів. Недаремно психологи кажуть, що ім’я людини – це самий чудовий звук для неї. Так звертаються тільки досить близькі люди, у той час як прізвище все ж таки залишається більш офіційною формою звертання. Зовсім недопустимо, звертання до одного учня на ім’я, а до іншого на прізвище. Діти сприймають це, як конкретну дискримінацію. Саме у таких випадках дитина робить висновок «вона мене терпіти не може…». До того ж, треба враховувати, що діти люблять шуткувати над прізвищами, перекручувати їх, а це часто викликає засмучення, образу, неподобства. Іноді і саме прізвище може викликати у свого власника негативні відчуття. «Звертатися на ім’я» - дуже простий прийом, але досить ефективний, якщо ви бажаєте встановити з класом нормальні дружелюбні відносини.

        Введіть традиції свого уроку
       

        Уявіть собі, що ваш предмет – це величезна країна, із своїми законами, територією, мовою (термінами)… А тепер уявіть, що на кожнім уроці ви відкриваєте для учнів її таємниці особливості та робите все за для того, щоб їм захотілося бути не просто туристами а справжніми мешканцями... У кожного народу, в кожній родині існують свої традиції. Спробуйте ввести якусь традицію, звичай саме на своєму уроці. Наприклад: особливе привітання, неповторну фізхвилинку, появу казкового чи легендарного героя з визначеннями, видача на заліках «дипломів знавця», проводження бей-рингів на при кінці теми. Тобто, це муже бути що завгодно, головне, щоб таке явище не було одноразовим. Будь яка традиція зміцнює колектив, до того ж ви можете встановити традиції разом із класом. Такий прийом зможе зробити навчання більш цікавішим, а ваш предмет – незвичайним.



Создан 13 янв 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником